Світ, де Г’ю Грант завжди молодий, Джеффрі Лебовські смачно розлігся на килимі, а Меттью Мак-Конегі безтурботно фраєрує в рожевих штанях. Ох, 90-ті.
«Офісний простір»
Office Space, 1999
Режисер: Майк Джадж
Рейтинг IMDb: 7,7
«Офісний простір» — гарантована вакцина для всіх, хто страждав, страждає чи буде страждати від невимовної нестерпності менеджерів.
Події фільму відбуваються у софтверній компанії 90-х, де програмісти займаються проблемою-2000 — підготовкою до XXI століття. Пітер — типовий офісний працівник, який дуже стресує на роботі, не терпить свого огидного боса, боїться потрапити під скорочення і плекає одну єдину мрію — мрію «нічогонероблення».
Від творця серіалу «Бівис і Батхед», з харизматичним Роном Лівінгстоном та молоденькою Дженіфер Еністон в головних ролях. Кіно, яке допоможе тобі легше переживати понеділки. Кіно, яке ти захочеш передивитись одразу після фінальних титрів. Обіцяю.
«Нетямущі»
Clueless, 1995
Режисер: Емі Хекерлінг
Рейтинг IMDb: 6,8
Культова підліткова американська комедія від Емі Хекерлінг, яка перенесла дію роману Джейн Остін «Емма» у звичайну школу в Беверлі-Гіллз.
Шер Хоровітц, вона ж Алісія Сільверстоун, — донька багатого адвоката, який отримує 500$ в день, за те, що свариться з клієнтами. Одяг до школи Шер підбирає комп’ютер, подружка водить автівку з відкидним верхом, а гігантський будинок з білими колонами — то її дім. Ось воно, життя Барбі з наших дитячих мрій.
Якщо тобі зараз дуже потрібне кіно з хепі-ендом — вмикай «Нетямущих», закривай носа і шубосни з розгону в цю безтурботну атмосферу американської середньої школи, яка ще не знала ні Трампа-президента, ні коронавірусу.
«Під кайфом й у сум’ятті»
Dazed and Confused, 1993
Режисер: Річард Лінклейтер
Рейтинг IMDb: 7,6
В опитуванні журналу Sight & Sound Квентін Тарантіно назвав «Dazed and Confused» одним з 12-ти найкращих фільмів за всю історію кіно. Чому? Давай розбиратись.
На вулиці — кольорові 70-ті, на фоні — музика Боба Марлі, в повітрі — цілющий запах трави. Через декілька хвилин завершиться останній урок у школі, а завтра почнеться нове життя. Але це буде завтра, а сьогодні випускники візьмуть усе від цього п’янкого, майже літнього вечора.
Міла Йовович у хіпівській пов’язці гратиме на гітарі меланхолійну пісню і затягуватиметься косячком, кучерявий Бен Афлек ганятиметься за нахабними молодшими школярами, а Меттью Мак-Конегі стоятиме у своїх рожевих джинсах і кадритиме юних рудоволосок. Усі трішки під кайфом, однозначно в сум’ятті і дуже-дуже молоді.
Хоча б заради цього варто глянути це кіно — заради відчуття того теплого вечора, наповненого випивкою, хаотичними поцілунками, підлітковим максималізмом, музикою 70-х і безмежною свободою шкільного літа. Ну і заради Мак-Конегі, звичайно.
«Клерки»
Clerks, 1994
Режисер: Кевін Сміт
Рейтинг IMDb: 7,7
Ця легка чорно-біла комедія, заснована на «Божественній комедії» Данте Аліг’єрі, — дебютне творіння загадкового бороданя, 24-річного режисера нового покоління Кевіна Сміта.
В центрі сюжету — продавці відеопрокату та бакалії, молоді хлопці Данте і Рендал. Біля стін їхніх магазинів — незмінні пацани в кепках, нахабні дилери марихуани, прекрасні Джей та Мовчазний Боб. А упродовж всього фільму — життєві діалоги про все на світі: чоловіче та жіноче, смерть і азіатських дизайнерів, куріння і «Зоряні війни».
Ідеальне розмовне кіно, яке допоможе тобі на добрих півтори години забутись, перенестись у Нью-Джерсі 90-тих і відчути себе тим самим клерком — ще одним героєм з прозаїчного, але дуже душевного всесвіту Кевіна Сміта.
«Чотири весілля і похорон»
Four Weddings and a Funeral, 1994
Режисер: Майк Ньювелл
Рейтинг IMDb: 7,1
Комедійна мелодрама з Г’ю Грантом нашого дитинства — молодим, незграбним і до біса харизматичним.
У центрі сюжету — британець Чарльз. Йому 32, він носить стильні окуляри, елегантно жартує, все на світі забуває і усюди панічно спізнюється. Регулярно тусить на численних весіллях своїх друзів, але лякається навіть думки про своє одруження.
І тут, в один момент його захисна стратегія розвалюється — Чарльз зустрічає кучеряву американку Керрі.
Стрічка, знята за мікроскопічний бюджет, в успіх якої не вірив ніхто, навіть сам Г’ю Грант, стала однією з найкасовіших фільмів в історії британського кінематографу. Отримала дві номінації на Оскар і вічну любов глядачів, які розчулюються від закоханого Гранта ось вже 25 років поспіль.
«Погані хлопці»
Bad Boys, 1995
Режисер: Майкл Бей
Рейтинг IMDb: 6,9
«Bad boys, bad boys
Whatcha gonna do, whatcha gonna do
When they come for you»
Якщо ти проспівав ці рядки — саме час передивитись «Поганих хлопців» у виконанні Вілла Сміта і Мартіна Ловренса з усією цією задимленою естетикою комедійних бойовиків 90-х.
Детективи з Маямі, французький наркобарон, партія героїну, чорний гумор, кілометрові вибухи — усе це в одному легендарному кінодебюті Майкла Бея.
«Маска»
The Mask, 1994
Режисер: Чак Рассел
Рейтинг IMDb: 6,9
Стенлі Іпкіс — боязкий банківський службовець. Але його одноманітна буденність перевертається з ніг на голову, коли він знаходить стародавню маску бога Локі, що володіє магічною силою.
Далі — усе як в тумані. Кемерон Діаз у звабливій червоній сукні, висолоплений язик на столі, розгублений собака, динамічні мелодії та модний жовтогарячий костюм.
Бо які ж комедії 90-х без божевільної міміки Джима Керрі?
«Академія Рашмор»
Rushmore, 1998
Режисер: Вес Андерсон
Рейтинг IMDb: 7,7
Першим фільмом Андерсона була «Пляшкова ракета» — історія про те, як брати вирішили пограбувати книжковий магазин, але щось пішло не так. Картина провалилась в прокаті, та й сам Вес не дуже любить про неї згадувати. Але Мартіну Скорсезе фільм зайшов, тому він підкинув Андерсону та його однокурснику Оуену Вілсону пару корисних контактів для наступного проєкту.
Тому повноцінним дебютом Веса вважається саме «Академія Рашмор», адже тут є все, що ми так любимо: унікальний стиль режисера, пристрать до симетрії і кольорові акценти. Ще й на головні ролі нагодились Джейсон Шварцман (племінник Френсіса Форда Копполи) і Білл Мюррей, який після цієї картини здобув статус зірки незалежного кіно.
Якщо резюмувати, то «Академія Рашмор» — естетично прекрасна й дуже добра американська інді-комедія за сценарієм Оуена Вілсона і Веса Андерсона. Про п’ятнадцятилітнього Макса Фішера, який бунтує, кохає, творить, носить червоний берет, дружить з мільйонером, страждає, помиляється. І в якому, зрештою, кожен з нас впізнає самого себе.
«Чоловіки і дружини»
Husbands and Wives, 1992
Режисер: Вуді Аллен
Рейтинг IMDb: 7,5
Вудіаленівська комедія, яку не зовсім можна назвати комедією: вона пронизана сумною іронією, але, все ж, залишає після себе терпкий медовий післясмак.
Одна з найбільш щирих та автобіографічних стрічок режисера супроводжувалась скандалом — його дружина Міа Ферроу публічно заявила про розбещення Вуді Аленом їхньої малолітньої прийомної доньки Ділан. У фільмі теж це все є — розлучення, сеанси у психотерапевтів, мотиви «Лоліти» Набокова та смачний розбір сімейних стосунків.
Розкішний акторський склад — Сідні Поллак, Джульєтт Льюїс і навіть Ліам Нісон. Наповнені життям діалоги, буркотливий Вуді Аллен та осінній Нью-Йорком з далеких 90-х. Впевнена, тобі сподобається.
«Догма»
Dogma, 1999
Режисер: Кевін Сміт
Рейтинг IMDb: 7,3
Про це мало хто знає, але остання битва у війні між Добром і Злом відбулася в Нью-Джерсі в самому кінці XX-го століття. І зафільмував її ніхто інший, а Кевін Сміт.
Тому тут Бен Аффлек і Метт Деймон у ролі грішних ангелів, приречених до кінця своїх днів стовбичити в штаті Вісконсин. Чорношкірий Кріс Рок — тринадцятий апостол («Чи я знаю Ісуса Христа? Пфф, та він мені винен 12 баксів!»), Алан Рікман — цинічний Метатрон, він же Голос Божий, а Джордж Карлін — кардинал, який займається ребрендингом католицької церкви.
Комедія з цілою горою кінематографічних жартів і вигадливим сюжетом, який сподобається навіть релігійним фанатикам. Адже, як-не-як, Богові теж притаманне почуття гумору.
«Великий Лебовські»
The Big Lebowski, 1998
Режисер: Ітан Коен, Джоел Коен
Рейтинг IMDb: 8,1
Легендарний фільм братів Коен, на основі якого навіть сформувалась нова релігійна течія — дудаїзм (від слова «dude» — чувак).
І хоч на момент виходу стрічка не мала комерційного успіху, а сноби-критики й поготів називали «Великий Лебовські» найгіршою робою режисерів, вже у XXI столітті в газеті The Independent влучно підкреслили: «Це перший культовий фільм епохи інтернету».
Бо Джеффрі «Чувак» Лебовські — ніби месія нового покоління. Безробітний пацифіст, який курить траву під пісні групи Creedence Clearwater Revival, розкинувшись на улюбленому килимі, що задає тон усій кімнаті.
Ходить в супермаркет у домашньому халаті, любить боулінг, хоча за весь фільм жодного разу не зробив кидок, постійно вляпується в незрозумілі ситуації і всім серцем прагне єдиного — щоб його не чіпали. Усі ми трохи Лебовські, скажи?
«Вам лист»
You‘ve Got Mail, 1998
Режисер: Нора Ефрон
Рейтинг IMDb: 6,6
Римейк класичного голівудського фільму 1940-го — романтичної комедії «Крамничка за рогом», який розповідає історію Кетлін (Мег Раян) і Джо (Том Генкс), які живуть на Вест-Сайді, анонімно спілкуються в інтернеті і навіть не підозрюють, що вони — злісні бізнес-конкуренти.
Джо володіє гігантською мережею книжкових магазинів, а Кетлін — крихітною душевною книгарнею, яку отримала у спадок від матері. Хто ж кого переможе?
Класика американського романтичного кіно, яке так доповнює харизма Мег Раян й безпосередність Тома Генкса. Фільм, який розивається теплом по тілу і зігріває душу, мов добре домашнє смородинове вино. Не соромся: посмакуй й собі.
«Золота молодь»
Metropolitan, 1990
Режисер: Віт Стілльман
Рейтинг IMDb: 7,4
Атмосферна розмовна комедія про будні юної богеми з Верхнього Іст-Сайду, яка отримала заслужену номінацію на Оскар за кращий сценарій і входить у топ-500 найсмішніших американських стрічок від Американського інституту кіномистецтва.
Водночас — фільм зовсім недооцінений у наш час. А дарма: він порушує проблему класової нерівності, інтелектуального снобізму, зіткнення власних ілюзій з реальним світом і, мабуть, головного — простої дружби.
Варто дивись заради незвичного Нью-Йорка, звуків джазу, розмов про літературу та філософію у вишуканій вітальні когось із «urban haute bourgeoisie» і можливості стати своїм у цій аристократичній компанії, частиною золотої молоді Мангеттену 90-х.
«Люди в чорному»
Men in Black, 1997
Режисер: Баррі Зонненфельд
Рейтинг IMDb: 7,3
Науково-фантастична кінокомедія з Томмі Лі Джонсом і Віллом Смітом, заради якої хочеться придбати нейралізатор — щоб стерти собі пам’ять і передивитись її знову.
Спочатку «люди в чорному» існували як стара міська легенда, що передавалась з вуст в вуста, — про незнайомців у чорних костюмах з спецпідрозділу ФБР, які досліджують таємні випадки з НЛО. Потім був комікс, який випадково потрапив у руки режисера Баррі Зонненфельда, творця дилогії «Сімейка Адамс».
Так міська легенда матеріалізувалась — й стала одним з найкращих і найсмішніших фільмів про інопланетян в історії людства, який можна передивлятись добрий десяток разів.
«Ноттінг Гілл»
Notting Hill, 1999
Режисер: Роджер Мічелл
Рейтинг IMDb: 7,1
Романтична комедія з Г’ю Грантом та Джулією Робертс, яка розповідає історію Вільяма — власника невеличної книгарні в лондонському районі Ноттінг Гілл, який по вуха закохався у Анну Скотт — шалено популярну кінозірку.
Вузенькі вулички Лондона, неординарні актори (чого вартий один тільки Ділан Моран у ролі нахабного крадія книжок), трішки наївний, але безумовно добрий сюжет і, звичайно, непереборне кохання.
Що ще треба для лінивого кіновечора?
Big Bookowski 