Коли по шибках барабанять краплі і гроза ґаздовито омиває місто, зразу стає набагає легше. Дощ нівелює усі проблеми: можна нікуди не поспішати, нюхати солодке повітря і просто жити.
В цій статті – сире, мокре і дуже атмосферне кіно, яке досконало підходить для досягнення катарсису грозового дня. Бо, як говорив герой Рутгера Гауера у «Тому, що біжить по лезу», усе на світі тимчасове і приречене на безслідне зникнення, як сльози у краплях дощу.
«Країна садів»
Garden State, 2004
Режисер: Зак Брафф
Трагікомічна кіноісторія про 26-річного Ендрю (Зака Браффа), який повертається у рідне одноповерхове містечко після смерті матері.
І, як зазвичай буває під час таких камбеків, – усе у місті дитинства видається таким похмурим, нудним і застиглим в часі. Єдина розрада – випадкова неврівноважена знайома на ім’я Сем (Наталі Портман) і мотоцикл «Дніпро», зроблений в УРСР.
Дощова, тужлива й прекрасна ода вже неіснуючій субкультурі – гіпстерам 2000-х.
Варто дивитись хоча б заради щемливих інді-саундтреків. The Shins, Coldplay, Nick Drake, Simon & Garfunkel, Iron & Wine. Усю музику Зак Брафф підбирав сам.
«Вітнейл і я»
Withnail and I, 1987
Режисер: Брюс Робінсон
Чорна британська комедія, яка розповідає історію двох акторів-невдах – Марвуда і Вітнейла. Вони живуть у Лондоні 60-х, знімають трухляву квартиру у старому будинку і немилосердно пропивають усі свої виплати з безробіття.
Що робити далі? Звісно, втекти від міського хаосу і завітати у похмуре й сире село – на гостину до ще одного ексцентричного і буйного аристократа, дядечка Монті.
Варто дивитись хоча б заради туманів, болота, пабів і елегантно поданої порції британського абсурду.
«Той, хто біжить по лезу»
Blade Runner, 1982
Режисер: Рідлі Скотт
Ну і а куди ж у цьому списку без нього?
Класика кіберпанку, філософський нео-нуар, який ідеально дивитись сірими й хмарними вечорами, коли літній дощ періщить за вікном.
Майбутнє, придумане Філіпом Діком у його книзі «Чи мріють андроїди про електричних овець?» ще у 1968-му і втілене у кіно Рідлі Скотом у 1982-му. Майбутнє, яке більше нагадує красивий футуристичний сон, аніж нашу абсурдну реальність.
Варто дивитись, бо це найбільш дощове кіно в історії людства.
«Мій сусід Тоторо»
My Neighbor Totoro, 1988
Режисер: Хаяо Міядзакі
Аніме-шедевр, який входить у список «250 найкращих фільмів за версією IMDB» та має особливу меланхолійну атмосферу.
Японія 50-х, ідилічна сільська природа і міфічний дух у вигляді дивного, габаритного, але дуже харизматичного створіння. Мікс єнота, кота і сови – він же повелитель лісу Тоторо.
Варто дивитись хоча б заради дощових сцен на зупинці, ще одного магічного світу Міядзакі і м’якого Торото, до якого так і хочеться пригорнутись.
«Співаючи під дощем»
Singing in the Rain, 1952
Режисери: Джин Келлі, Стенлі Донен
Мюзикл з далеких 50-х, який здобув статус культового у світовому кіно. В основі сюжету – перехід від німого кіно до звукового у кінці 20-х, який для багатьох акторів був трагічним.
Тут старий Голлівуд у всій своїй красі: безмежний оптимізм, жовті дощовики, рожевощокі дами, галантні чоловіки і легендарні сцени, відголоски яких ми досі бачимо у нових й нових фільмах – від «Механічного апельсина» Стенлі Кубріка до «Ла-Ла Ленду» Дем’єна Шазела.
Варто дивитись хоча б заради чарівної 19-річної Деббі Рейнольдс, майбутньої мами Керрі Фішер – Принцеси Леї.
«Труднощі перекладу»
Lost in Translation, 2003
Режисер: Софія Коппола
Неквапливе кіно про дві заблукалі американські душі, які знайшли одне одного за мільйони кілометрів, у кольоровому й хмарному Токіо.
Білл Мюррей, Скарлетт Йоганссон, тонкі розмови, модний готель, білі тапочки, коротка рожева перука і 4 номінації на «Оскар». Як тобі така комбінація?
Варто дивитись, бо «це найкращий фільм про порушення біоритму з усіх коли-небудь знятих» (с) New York Magazine
І насамкінець
Залишу тут Бреда Піта, який мокне у сцені з фільму «Сім» Девіда Фінчера. І нагадаю, що є ще десятки розкішних дощових картин: від тропічних злив у «Апокаліпсис сьогодні» Френсіса Форда Копполи до легких моросінь у «Дощовому дні в Нью-Йорку» Вуді Аллена.
Цікаво, а який твій улюблений?
Big Bookowski 