І хоч образ Голлі Голайтлі у чорній маленькій сукні від Givenchy назавжди урізався у нашу поп-культурну свідомість, Одрі Гепберн — це значно більше, аніж одна роль.
Зберігайте список із 5 фільмів, які варто глянути кожному, хто ностальгує за золотою ерою голівудського кіно.
«Римські канікули»
Roman Holiday, 1953
Режисер: Вільям Вайлер
Рейтинг IMDb: 8,0
Перша головна роль 24-річної Одрі, за яку акторка одразу отримала «Оскар».
Варто глянути, бо на екрані суцільна прекрасність — вічне місто Рим (таке для нас зараз солодко недоступне), скутери «Vespa» (які після фільму стали шалено популярними), ікона того часу Грегорі Пек, юна принцеса-втікачка Одрі Гепберн і чорно-білі 50-ті.
«Сабріна»
Sabrina, 1954
Режисер: Біллі Вайлдер
Рейтинг IMDb: 7,7
Романтична комедія від емігранта з Галичини, геніального режисера Біллі Вайлдера, автора фільмів «Бульвар Сансет», «У джазі тільки дівчата» з Мерилін Монро і «Свідок обвинувачення» з Марлен Дітріх.
Тут героїня Одрі — проста дочка водія, яка закохується у багатого хлопця, одного з синів сім’ї мільйонерів Леррабі. Щоб врятувати дочку і вилікувати від любовної лихоманки, батько відправляє її вчитись до Парижа. Але через декілька років додому повертається не звичайна дочка водія, а витончена красуня. Стережіться, сини мільйонерів!
Варто глянути, бо саме з цього фільму почалась майже 40-річна співпраця Одрі Гепберн з Юбером де Живанши. Юбер отримав «Оскар» за найкращі костюми, а Одрі — друга на все життя.
«Кумедне личко»
Funny Face, 1957
Режисер: Стенлі Донен
Рейтинг IMDb: 7,0
Нехай тебе не лякає слово «мюзикл», адже «Кумедне личко» — один з найстильніших і найкрасивіших фільмів 50-х, ніжна ода індустрії моди.
Стрічка розповідає історію про те, як редактор модного журналу і фотограф шукають модель, символ нової краси — свіжої, нетипової, інтелектуальної. І випадково знайомляться з героїнею Одрі — працівницею невеликого книжкового магазину, яка втілює у собі все те, що їм потрібно.
Варто глянути, бо на фоні — магічний Париж, а в центрі сюжету — прототипи реальних fashion-героїв 50-х. Так, образ головного редактора Меггі Прескотт списаний з Діани Вріланд — головного редактора журналу «Harper’s Bazaar» на той момент.
А ще — заради костюмів головної героїні, які вже стали класикою. Культовий ансамбль з тренчкоту, чорних вузьких штанів та водолазки стильно виглядає й досі, 63 роки потому.
«Шарада»
Charade, 1963
Режисер: Стенлі Донен
Рейтинг IMDb: 7,9
Романтичний детектив у стилі гічкоківського саспенсу, де Кері Ґрант — людина, яка надто багато знає (як завжди), замість білявки — гламурна брюнетка Одрі Гепберн, а замість американських пейзажів — мрійливий і небезпечний Париж.
Варто глянути, бо «Шарада» — квінтесенція голівудської лавсторі з елементами комедії, детектива і трилера.
«Моя чарівна леді»
My Fair Lady, 1964
Режисер: Джордж К’юкор
Рейтинг IMDb: 7,8
Комедійний мюзикл, в основі якого — п’єса Бернарда Шоу «Пігмаліон», яка мала грандіозний успіх на театральній сцені.
Варто глянути, бо спочатку актори були дуже розчаровані, коли довідалися, що роль Елізи буде грати Одрі, а не інша зірка того часу — Джулі Ендрюс. Особливо плювався Рекс Гаррісон, один з головних акторів. Він вважав, що Одрі Гепберн, яка була дочкою нідерландської баронеси, не зможе правдиво грати «квітникарку».
Проте після зйомок, коли його попросили назвати свою улюблену партнерку, одразу відповів: «Одрі Гепберн».
Ще б пак, як взагалі можна не любити цю прекрасну леді?
Big Bookowski 